Нацбанк вирішив спиратися «виключно на цифри, факти та оцінку міжнародних партнерів».

Ексголова НБУ Валерія Гонтарева в інтерв’ю «NV Бізнес» заявила, що зниження облікової ставки будо занадто повільним, тому банки отримали надприбуток, бізнес – занадто дорогі кредити, а Мінфін – додаткові витрати на обслуговування ОВДП. «Якщо на початку війни НБУ зміг одномоментно підвищити ставку з 10% до 25%, то міг зробити й навпаки – знизити з 25% до 10%, а не «рухатись як равлик», – заявила вона.

Валерія Гонтарева вважає, що валютну лібералізацію потрібно було починати влітку 2022-го, а не восени 2023-го. Від цього постраждав бюджет, який отримував міжнародну допомогу за низьким курсом, та експортери. Запізніла девальвація коштувала бюджету близько 200 млрд грн, а курс зараз має становити 42 грн/$.

Замість накопичення валютних резервів НБУ мав проводити валютну лібералізацію і випустити дивіденди іноземців, а імпорт – обмежити. При цьому замість програми «5-7-9%» потрібно було підтримувати кредитування робіт зі зведення фортифікацій та виробництва зброї.

В НБУ на це заявили, що його результати виконання мандата із забезпечення цінової та курсової стабільності очевидні:

1) інфляція після першого шоку війни знизилася та стабілізувалася на рівні близько 5%;

2) ситуація на валютному ринку є стійкою, ринок посилює свою здатність до самозбалансування, НБУ вдалося уникнути стрімкої девальвації гривні;

3) міжнародні резерви – на достатньому рівні, що забезпечує додатковий буфер у випадку реалізації негативних сценаріїв;

4) банківська система працює безперебійно, має значну довіру вкладників і високий рівень капіталізації та ліквідності.

НБУ вдалося уникнути масового банкрутства банків та суттєвого делевериджу. Уже з початку 2023 року банки стабільно збільшують фінансування бюджету через купівлю ОВДП, а з середини 2023-го – поступово нарощують кредитну підтримку економіки.

У сфері монетарної та валютно-курсової політики дії НБУ ґрунтуються на послідовній реалізації розробленої спільно з фахівцями МВФ та залученими експертами світового рівня Стратегії пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування.

По-друге, цифри можливих бюджетних втрат унаслідок монетарної та валютної політики НБУ є абсолютно надуманими. Експерти Національного банку неодноразово в публічній площині пояснювали природу видатків на проведення монетарної політики та формування прибутків НБУ. Якби політика центробанку спрямовувалася на генерування прибутку для максимізації доходів бюджету, це мало б наслідком багатомільярдні втрати для економіки та населення.

Досягнення цінової стабільності є основною метою Національного банку. Другою за значенням метою є забезпечення фінансової стабільності, третьою – підтримання економічного зростання, якщо вона не суперечить першим двом цілям. Оцінка ефективності монетарної політики на основі “бухгалтерського” підходу аналізу видатків на інструменти стерилізації ліквідності є поширеною практикою псевдоекспертів і політиків, які шукають важелі впливу на політику центробанку. НБУ дивує, що до такої риторики вдається наразі й колишня очільниця НБУ.

По-третє, критика “надмірного” запасу міцності (зависоких міжнародних резервів, занизької інфляції, високих обсягів капіталізації та прибутків банків) не враховує екстремально високий рівень невизначеності в умовах повномасштабної війни.

По-четверте, низка порад щодо монетарної та валютної політики, є відверто шкідливими, адже їх реалізація з високою вірогідністю дестабілізувала б ситуацію в монетарній сфері та призвела б до масштабної валютної кризи. Зокрема, йдеться про швидку валютну лібералізацію та відпускання курсу з середини 2022 року, а також про різке зниження ставки з 25% до 10%.

Такі поради не враховують середовища проведення політики в умовах повномасштабної війни, зокрема такі фактори, як емісійне фінансування бюджету на 400 млрд грн у 2022 році, енергетичний терор і блекаути взимку 2022/23 років, відсутність програмної співпраці з МВФ протягом майже всього 2022 року, постійна невизначеність щодо перебігу військових дій та міжнародної допомоги.

І насамкінець – міжнародні партнери України неодноразово підкреслювали ефективність монетарної та валютно-курсової політики НБУ: як МВФ, так і журнали Central Banking та The Banker, відзнаки яких НБУ отримав у 2023-2024 роках.