Кабінет Міністрів 27 грудня погодив Національну стратегію доходів на 2024-2030 роки, що мало статится саме до кінця грудня.
Документ на 147 сторінках передбачає дорожню картку реформування податкової системи України.
Один із напрямків реформування це зміна спрощеної системи оподаткування (ССО).
Оновлена ССО значно зменшить розмір та сферу її застосування. Цього буде досягнуто завдяки комплексу законодавчих змін, які будуть поетапно впроваджуватися з 2025 до 2027 року.
Буде скасовано інститут реєстрації фізичної особи – підприємця. Статус фізичної особи – підприємця (ФОП) буде набуватись фізичною особою автоматично за заявочним принципом шляхом відкриття в банку рахунку із статусом «для ведення підприємницької діяльності».
Із закриттям такого рахунку, його власник автоматично буде втрачати статус підприємця та право оподатковувати певну частину своїх доходів від
ведення бізнесу за правилами та ставками передбаченими для підприємницької діяльності.
Всі доходи фізичних осіб, отримані поза межами підприємницької діяльності, крім тих, що прямо передбачені Податковим кодексом, підлягатимуть оподаткуванню за загальною ставкою податку на доходи фізичних осіб. Зараз це 18% ставки ПДФО та 1,5% військового збору.
Протягом перехідного періоду, який триватиме 3 роки, ставки єдиного податку (відсотки від обсягу отриманого доходу) для юридичних осіб III групи будуть поступово збільшуватися до значення яке буде еквівалентним розміру звичайної ставки податку ПнП (18% від обсягу прибутку до оподаткування). Метою такого заходу є заохочення юридичних осіб до поступового протягом трьох років самостійного переходу на загальну систему оподаткування з урахуванням фінансового стану кожного окремого підприємства та його господарських потреб. Після закінчення перехідного періоду юридичним особам буде заборонено перебувати на спрощеній системі оподаткування.
II та III групи ССО для фізичних осіб-підприємців будуть об’єднані в одну II групу. Всі платники податку, які перебуватимуть на цій об’єднаній системі, сплачуватимуть податок від обсягу отриманого доходу на основі диференційованої шкали ставок. Ця шкала буде передбачати мінімальну ставку в розмірі 3% для торговельної діяльності та міститиме градацію ставок до 17% для низки послуг (з метою заохочення добровільного переходу на загальну систему оподаткування доходів фізичних осіб).
Зараз ФОП II групи платять єдиний податок у 20% мінімальної зарплати, тобто 1340 грн, а ФОП III групи – 5% від доходу.
Введення диференційованих ставок для окремих видів діяльності, в тому числі послуг, передбачатиме поступове їх підняття протягом трьох років.
Перелік видів діяльності, дозволених для участі в першій групі ССО, буде переглянутий з метою скорочення за рахунок високомаржинальних видів бізнесу. Буде скасовано фіксований розмір податку та застосовано виключно податок з фактично отриманого доходу. Для платників, які не застосовуватимуть РРО або ПРРО, передбачатиметься введення в перехідному періоді застосування максимальних ставок єдиного податку, передбачених для певного виду діяльності лише після закінчення перехідного періоду.
До платників ССО об’єднаної II групи буде обов’язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій (класичних РРО чи програмних РРО).
Поріг реєстрації платником ПДВ буде ефективно застосовуватися до всіх платників ССО, що забезпечить реєстрацію всіх платників першої групи та об’єднаної другої групи ССО в системі оподаткування ПДВ у разі досягнення такого порогу.
Для селянських фермерських господарств (фізичних осіб), які залишаться в режимі четвертої групи ССО, базу оподаткування буде розширено з року, у якому буде запроваджено оподаткування землі на основі її масової оцінки.
Для виробників сільськогосподарської продукції (юридичних осіб) ставки єдиного податку протягом трьох років будуть переглянуті в бік збільшення до розміру еквівалентного загальному значенню ставки податку ПнП (зараз це 18%). Після закінчення перехідного періоду для юридичних осіб буде встановлено заборону перебування на спрощеній системі оподаткування.
Будуть скасовані виключення стосовно можливості ведення господарської діяльності без обов’язку здійснювати облік та документально підтверджувати
походження товарів, що знаходяться в реалізації. Такий облік буде максимально спрощеним, але обов’язковим незалежно від організаційно-правової форми та/або виду діяльності платника податків.