Китай з січня по вересень заощадив майже 10 мільярдів доларів завдяки рекордним закупівлям нафти в країн, які перебувають під санкціями Заходу.
Про це свідчать підрахунки Reuters на основі даних трейдерів і суднотрекерів.
Агентство зазначає, що ненавмисним наслідком санкцій, запроваджених США та іншими державами проти Росії, Ірану та Венесуели, стало зниження вартості імпорту нафти для нафтопереробників у Китаї, який часто критикує такі “односторонні” санкції.
Імпорт із нижчими цінами став благом, оскільки збільшив пропускну спроможність і маржу для другого за величиною споживача нафти та нафтопереробника у світі, особливо невеликих незалежних операторів, і сприяв прибутковому експорту державними нафтопереробними заводами дизельного палива та бензину до країни, яка стикається з економічними труднощами.
Покупки Китаю також є джерелом доходів для Москви, Тегерана та Каракасу, чия економіка обмежена санкціями Заходу та падінням інвестицій.
Відповідно до середніх даних, наданих танкерними трекерами Vortexa та Kpler, Китай відвантажив морем рекордні 2,765 мільйона барелів на день сирої нафти з Ірану, Росії та Венесуели за перші дев’ять місяців 2023 року.
На ці три країни припадала чверть імпорту Китаю в період з січня по вересень, порівняно з приблизно 21% у 2022 році та 12% у 2020 році, витіснивши альтернативи з Близького Сходу, Західної Африки та Південної Америки.
Незважаючи на те, що економія становить незначну частину рахунків за імпорт нафти в Китай, вона має значення для незалежних нафтопереробників.
З січня по вересень Росія поставила 1,3 млн барелів морської нафти на добу, виходячи із середніх даних, наданих Vortexa і Kpler. За даними китайських торговельних джерел, Китай також імпортував близько 800 тис барелів нафти ESPO по трубопроводу.
За даними Vortexa, із січня по вересень загальні російські поставки зросли більш ніж на 400 тис барелів на добу порівняно з роком раніше, головним чином за рахунок Urals, оскільки санкції, спричинені вторгненням Москви в Україну, спровокували масове перенаправлення її нафтових потоків з Європи до Індії та Китаю.
Отже, Китай цьогоріч заощадив 4,34 млрд доларів, імпортуючи російську нафту, виходячи з порівняння місячної різниці цін між ESPO та нафтою Tupi з Бразилії, а також Urals проти Оману.
Відповідно до середнього значення даних Vortexa і Kpler, імпорт венесуельської нафти в січні-вересні становив близько 430 тис барелів на добу. Економія Китаю від купівлі венесуельської нафти становила 1,17 млрд доларів.
Також Китай заощадив приблизно 4,2 млрд доларів, імпортувавши рекордні 1 млн барелів на добу з Ірану за той самий період, що на 60% перевищує пікові показники, зафіксовані китайською митницею в 2017 році в 623 тис барелів на добу, оскільки Тегеран збільшив видобуток майже до максимального рівня та запропонував знижки.