Про це йдеться у відкритому зверненні Української Ради Бізнесу на ім’я міністра фінансів Сергія Марченка та голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данили Гетманцева.

«Закликаємо народних депутатів якнайшвидше прийняти зміни до Податкового кодексу України в частині оподаткування ПДВ при отриманні товарів, які пересилаються у міжнародних поштових та експрес відправленнях, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, передбачені законопроєктом №11416. Водночас пропонуємо невідкладно провести публічне обговорення європейської моделі One stop shop щодо міжнародних посилок та сприяти її реалізації в Україні протягом 2025-2026 років», – заявили в УРБ.

За оцінками фахівців УРБ, поточне звільнення призводить до втрат надходжень до державного бюджету у межах 7-9 млрд гривень на рік, а також створює нерівні умови між національними та міжнародними операторами електронної комерції, а також вітчизняними та іноземними виробниками.

Проєкт пропонує виключити положення, які передбачають, що не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з ввезення товарів, вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, крім ввезення товарів сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 45 євро, для одного одержувача – фізичної особи в одній депеші від одного відправника фізичної особи у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника фізичної особи у міжнародних експрес-відправленнях, за умови, що такі товари надсилаються відправником одержувачу без будь-якої оплати, призначаються для особистого чи сімейного використання одержувачем, їх характеристики і кількість не вказують на те, що вони ввозяться з будь-якою комерційною метою (зміни до статей 191, 196 Податкового кодексу України).

З урахуванням світових тенденцій та специфіки адміністрування міжнародних посилок в Україні, в УРБ пропонують подальшу роботу у напрямку адміністрування міжнародних посилок та ближчими роками реалізувати наступні кроки:

– трансформувати обтяжливий для контролю та адміністрування ПДВ з міжнародних посилок у комплексну національну модель переміщення товарів через кордон, враховуючи, що «традиційна» модель втрачає свою ефективність в умовах постійно зростаючих обсягів малих посилок. Затвердженою нещодавно Кабінетом міністрів Національною стратегією доходів України до 2030 року передбачено гармонізацію із законодавством ЄС щодо податку на додану вартість, зокрема, в частині перегляду податкових пільг, яке планується поетапно впроваджувати з 2025 по 2027 рік;

– переглянути неоподаткований поріг згідно з практикою ЄС та поширити стягнення ПДВ з іноземних онлайн продавців, включивши до нього товари низької вартості. Це складніша процедура, ніж стягнення ПДВ з транскордонних закупівель цифрових послуг, оскільки вона вимагає додаткових дій у митних процесах на кордоні. Для митної служби залишається обтяжливим стягувати ПДВ на кордоні з великої кількості відправлень низької вартості. Модель «збору продавцем» нівелює цей недолік, якщо вона поєднується з вимогою, щоб продавці, особливо цифрові платформи, забезпечували передачу інформації про відправлення та попередню оплату ПДВ по ланцюжку постачання, що дасть можливість також швидко оформити розмитнення на кордоні;

– забезпечити застосування системи аналізу ризиків під час декларування товарів, впровадження легкої та зручної системи сплати податків тощо;

– реалізувати низку заходів для боротьби з можливими незаконними схемами «малих посилок»: посилення відповідальності за онлайн-торгівлю незаконними товарами або незаконному проникненню товарів через кордон; розширення можливостей для доступу та оцінки даних з боку контролюючих органів (дані імпортерів, платформ електронної комерції та постачальників);

– розглянути рекомендовані ОЕСР щодо правил звітності для цифрових платформ стосовно шеринг-економіки та гіг-економіки, а також директиву Європейського Союзу про адміністративне співробітництво 7 (DAC7), яка реалізує цю модель. DAC7 містить положення, що дозволяють уникнути накладення зайвого тягаря на іноземні платформи, які вже зобов’язані повідомляти відповідну інформацію податковій адміністрації у своїй національній юрисдикції.