Про це пише The Moscow Times.

Мова йде про відносно невелику суму, але правоохоронці вважають її “доходом від злочинної діяльності”, оскільки відповідач, на їхню думку, проводив грошові операції з порушенням санкційного режиму.

Так, NCA звернулося до суду 1 травня з проханням конфіскувати 1,1 млн фунтів ($1,4 млн) у Пьотра Авена, повідомила Міжнародна мережа журналістів-розслідувачів (OCCRP).

Пьотр Авен є співвласником російської Альфа-Груп та володів 12,4% акцій Сенс Банку перед його націоналізацією.

Санкції проти нього було введено в березні 2022 року, оскільки, на думку Лондона, він “брав участь у підтримці уряду росії”, який розв’язав війну проти України. Розпочате потім NCA розслідування показало, що гроші Авена (1,5 млн фунтів) зберігали для нього Стівен Гейтер, який діяв як його представник, і дружина бізнесмена Єкатеріна Козіна.

У травні 2022 року суддя задовольнив запит NCA щодо заморожування цієї суми.

Після двох років розслідування агентство звернулося до суду з клопотанням про конфіскацію більшої частини цих грошей, вважаючи, що платежі, які проводили Гейтер та Козіна, порушували британські санкції та робилися з метою їхнього обходу.

“Законодавство не дозволяє конфіскувати активи, що перебувають під санкціями, тільки тому, що під санкції потрапив їх власник. Вилучення активів доцільне лише в тому випадку, якщо вони пов’язані зі злочинною діяльністю”, – заявив представник NCA Стюарт Хедлі.

Старша фахівчиня із правових питань правозахисної групи Spotlight on Corruption Хелен Тейлор називає звернення до суду з таким клопотанням прецедентом: “Це перша спроба британської влади переслідувати кошти, які, як вони підозрюють, використовувалися порушуючи антиросійські санкції”.

На її думку, незважаючи на те, що 1,1 млн фунтів – “дрібниця для олігарха-мільярдера”, своїми діями NCA подає “важливий сигнал, що санкції не можна порушувати безкарно”.

Нагадаємо, в квітні цього року суд Європейського Союзу погодився з тим, що причини для включення російських олігархів Михайла Фрідмана та Пьотра Авена у санкційні списки були недостатньо обґрунтованими.

Під час судового розгляду бізнесмени наполягали, що докази, надані Радою ЄС, є ненадійними і не заслуговують на довіру. Суд ЄС погодився з тим, що причини для включення бізнесменів у списки санкцій були недостатньо обґрунтованими, і, крім зняття санкцій, зобов’язав Раду ЄС сплатити судові витрати.