Вже минуло понад два місяці відтоді, як уряд ухвалив Національну стратегію доходів до 2030 року. Але палке обговорення документа досі не вщухає. І головна причина цього – відсутність комунікації з бізнесом на етапі підготовки стратегії. Яких помилок можна було уникнути, враховуючи існуючий досвід, розповідає в колонці президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців, член наглядової ради «Рада Міст Захисти ФОП», член Української Ради Бізнесу Борис Емельдеш.
Національна стратегія доходів до 2030 року – документ, який так чи інакше торкається ледь не кожного, хто живе або працює в Україні. Але найбільше критики з боку бізнесу викликало бажання влади фактично знищити існуючу систему спрощеного оподаткування шляхом переходу до «тотальної фіскалізації», повного товарного обліку для ФОП та обов’язку реєструватись платником ПДВ платникам єдиного податку. Фактично це робить «спрощенку» загальною системою, від якої зараз страждає навіть середній бізнес.
Проте намагання фіскалізувати все і всіх не нове. Під час численних зустрічей бізнесу з представниками влади ми постійно говорили про те, що фіскалізація, яка була впроваджена в 2019 році, – не є ризик-орієнтованою, не є справедливою та не відповідає заявленій цілі – боротьбі з тіньовою економікою.
Давайте подивимося, що відбувається зараз. Загальна кількість ФОП в Україні – близько 2 млн. Майже 1 млн ФОП, за нашими підрахунками, вже повинні були встановити РРО або ПРРО. Але, за даними ДПС, кількість тих, хто виконав вимогу – 327 тис., тобто лише третина! Висновок очевидний, і він властивий всім країнам із слабкими інституціями: підприємці масово ігнорують безглузду правову норму.
Чому це відбувається?
Представники аналітичних центрів – фахівці Економічної експертної платформи – проаналізували витрати та вигоди бізнесу й держбюджету від фіскалізації. За їхніми підрахунками, витрати бізнесу (який належить до 2-ї та 3-ї груп ЄП спрощеної системи оподаткування) на фіскалізацію складають 10 млрд грн на рік, витрати на товарний облік – 25 млрд грн на рік. Додаткові ж надходження до бюджету від тотального РРО коливаються в межах 6-8 млрд грн на рік.
Інакше кажучи, для того щоб держава отримала 6-8 млрд грн, малий бізнес повинен втратити 35 млрд грн. Це негативне регулювання, шкідливе для країни в цілому.
Логічним буде питання до розробників Нацстратегії доходів, які хочуть ще більше погіршити умови для малого бізнесу: «На яких розрахунках будуються ваші пропозиції?»
Варто звернути увагу на ще один аспект: максимальна річна пропускна кількість податкових перевірок щодо касової дисципліни – до 27 тис. на рік. Водночас 700 тис. ФОП на цей час не встановили РРО! Виходить, лише щоб їх перевірити, податковій треба щонайменше 25 років. Фактично ця задача ніколи не буде вирішена. А ось корупція в цьому напрямку лише зросте.
Ба більше, наші можновладці абсолютно не враховують наявний український досвід. Наприклад, експерти, які досліджують рівень «тіні» по підакцизним групам товарів (пальне, алкоголь і тютюн), фіксують надвисокий рівень «тіні» на цих ринках. На початку 2024 року «тінь» в сегменті «тютюнових» зросла до рекордних показників – 23,5%, а по алкогольній продукції – склала 28%. Це при тому, що у цих галузях вже десяток років існують жорсткі вимоги до РРО, товарного обліку, перевірок тощо. Тож будь-яке розширення цих надскладних для бізнесу інструментів є не лише шкідливим, а й неефективним, принаймні до того часу, поки якість інституцій в Україні не буде на такому самому рівні, як у розвинених країнах ЄС.
Тютюнова галузь
Алкогольна продукція
Представники бізнес-асоціацій МСБ пропонують, навпаки, звузити фіскалізацію для ФОП та прибрати її щонайменше для тих «спрощенців», які не мають найманих працівників, а адміністративний ресурс, який вивільниться, варто зосередити на контролі підакцизних товарів, де зараз процвітає «тінь», або на інших напрямах, через які держбюджет втрачає сотні мільярдів гривень на рік.
В іншому випадку наша податкова політика буде додатковим нагадуванням про загальний принцип для країн, що розвиваються: «Суворість законів компенсується необов’язковістю їх виконання».