Про це повідомив міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський в інтерв’ю Business Insider, передає Інтерфакс-Україна.

Водночас, на думку Секерського, проблема негативних наслідків імпорту з України стає дедалі помітнішою у країнах не лише Східної, а й Західної Європи і стосується дедалі ширшого спектру товарів, а не лише зерна. Франція, Австрія та Німеччина говорять про загрозу ринкам зерна, птахівництва, фруктів та цукру. Ці країни заявляють про необхідність поновлення тарифних квот, дія яких зараз припинена за правилами ЄС.

“Польща підтримує ці вимоги. Ми звернулися до Європейської Комісії з проханням відновити тарифні квоти на деякі чутливі товари, але це було відхилено Єврокомісією”, – сказав він.

Міністр сільського господарства Польщі стверджує, що відкриття європейського ринку для української сільгосппродукції може “повністю дестабілізувати не лише внутрішній ринок (Польщі, – ред.), а й європейський ринок у майбутньому”.

Секерський нагадав, що у 2022-2023 pоках “3/4 українського експорту зерна йшло у сусідні з Україною країни, що спричинило серйозні ринкові збої”.

Це призвело до зниження закупівельних цін на сільгосппродукцію за одночасного зростання закупівельних цін на засоби виробництва. Усе це впливало і впливає на функціонування сільського господарства східноєвропейських країн загалом.

Секерський поінформував, що найближчим часом має намір зустрітися з єврокомісаром із торгівлі Валдісом Домбровскісом. Міністерство пропонуватиме включити до постанови Єврокомісії новий захисний механізм, який передбачає застосування регіональних обмежень, “якщо ринкова проблема зачіпатиме не весь Євросоюз, а одну країну чи регіон”.

Крім того, міністр сільського господарства Польщі в рамках ярмарку Grune Woche, що стартує в Берліні 18 січня, проведе переговори з міністрами інших країн з питань імпорту українських товарів до Польщі та ЄС.

Він додав, що перші результати польсько-українських переговорів уже помітні.

“Ми хочемо розробити спосіб захисту від негативних наслідків імпорту сільськогосподарської продукції з України, прийнятний для всіх учасників (Євросоюзу, – ред.). Ми аналізуємо та проводимо внутрішні консультації, зокрема щодо механізму ліцензування експорту сільгосппродукції до Польщі, який запропонований українською стороною”, – уточнив міністр.

На його думку, таке рішення “за відповідної підтримки з боку Єврокомісії” могло б бути прийнятним.

Секерський підкреслив, що Польща має політичну волю розвивати транзитну інфраструктуру для експорту української продукції.

“Ми працюватимемо над розвитком портової інфраструктури. Раніше, на жаль, значних заходів у цій сфері було мало. Тому, щоб упорядкувати та покращити можливості транзиту сільськогосподарської сировини з України, потрібно буде співпрацювати з іншими міністерствами щодо розвитку портової, залізничної, складської інфраструктури”, – сказав міністр.

Він додав, що Польща розраховує на активнішу підтримку Єврокомісії та підтримку розвитку польської портової та залізничної інфраструктури за рахунок коштів Європейського Союзу.

“Для Польщі дуже важливо забезпечити правильне функціонування “коридорів солідарності”, щоб експорт української сільськогосподарської сировини прямував до тих регіонів світу, які потребують українського зерна та продовольства”, – сказав Секерський і нагадав, що на частку польського коридору припадає приблизно 15-20% транспортування українського зерна “коридорами солідарності”.

Як повідомлялося раніше, дія режиму безмитної торгівлі України з ЄС, запровадженого у 2022 році (і чинного до червня 2024 року), в умовах переорієнтації значної частини українського агроекспорту на Європу призвела до осідання дешевого продовольства з України у сусідніх країнах: Угорщині, Словаччині, Польщі, Болгарії та Румунії.

Це викликало протести місцевих селян.

Під тиском цих країн Єврокомісія у травні 2023 року була змушена вжити спецзаходів, заборонивши імпорт у ці держави українського продовольства. Після того, як у середині вересня заборона перестала діяти Угорщина, Словаччина та Польща всупереч волі Єврокомісії ввели заборонні заходи на національному рівні.